Здравствуйте, меня зовут Андрей, і я хочу вам розповісти одну історію.Ведь всім відомо, що друзі по життю змінюються: друзі в школі, друзі в універі, друзі на роботі. У мене все трохи не так.
Де то в три роки мене віддали в садік.Первий етап (ясла) я пам’ятаю погано, але от в перший день мого перебування в молодшій групі я познайомився з двома хлопчиками, Глібом і Максимом, і я відразу вирішив, що буду з ними дружити. Так ми і дружили, втрьох. Ми були вкрай комунікабельними і спілкувалися з усіма, але друзями ми називали тільки один друга.Всегда вступали один за одного, завжди разом відгребалися. Разом ми закінчили садок, разом сиділи в костюмчиках на випускному.
1 вересня першого класу я зайшов раніше всіх в кабінет і став шукати своє ім’я на листочках, розставлених по партам.Нашел.Сел. Мена стало цікаво, хто ж мій сосед.Прочітав його ім’я і прізвище я був трохи приголомшений: на тому листочку була написано прізвище та ім’я Гліба, через пару хвилин зайшов і сам Глеб.В костюмі, з квітами і посмішкою до ушей.Чуть пізніше з’ясувалося , що на задній парті сидить Макс.Он був трохи ображений, на той факт, що він сидів НЕ снами, а з якоюсь девочкой.Первие пару років він лаявся з блондинистій сусідкою Оленою, але в 9 класі вони стали ходити за ручку. Макс став з нею проводити багато часу і злегка відійшов від нашої компанії. Основне наше проведення часу становило сидіння на лавочках, попиваючи найдешевший лимонад і покурюючи пачку синього Честор. Курити до речі ми стали в 8 класі, і не кинули до сих пор.Так ми і провчилися 11 років, сидячи за сусідніми партами: я, Макс, Гліб і Елена.І так само разом сиділи в костюмах на випускному.
Склавши іспити, все втрьох надійшли в Північну Столицю (самі ми з трохи периферійного міста). Олена не надійшла, вона залишилася в рідному місті і тепер працює офіціанткою в одному барі.
По групах студентів розподіляли на Рандома, але видно доля не збиралася нас роз’єднувати. І ось ми знову разом сидимо у великій аудиторії і слухаємо лекції, разом ходимо на практики, разом складаємо іспити: Я, Гліб і Макс. Наша компанія, поповнився одиноким Максом, знову скоротилася: Гліб почав залицятись до руденької Надею з нашого потока.І ось ми вже вдвох з Максом сидимо на лавочках, п’ємо лимонад, куримо Честор. Ми закінчили універ, і знову разом сидимо на випускному.
На роботу нас рекомендували препод, і прийшовши на співбесіду після дзвінка з фірми, біля входу зустрів, не повірите, Макса і Гліба. Іронія іронія, ми працюємо на одному підприємстві, в одному відділі.
І ми ще багато разів сиділи разом в костюмах.
Зараз ми всі втрьох відпустили бороду, купили по квартирі і машині.
Чому я пишу все це в 5 ранку? Тому що мене розбудили два близнюки: Гліб Андрійович і Максим Андрійович. Зараз я уклав дітей, поцілую дружину і ляжу спати, адже завтра потрібно їхати пологовий будинок зустрічати Надію з маленьким Андрієм Глібовичем.
У мені все, спасибі за увагу.

Вы счастливый человек !Не каждому дано пройти с другом длинный путь по жизни.
Бывают же такие встречи… Всю жизнь мечтал об этом